Виховний захід
"Сірник - не іграшка, вогонь - не забава".
1) формувати у дітей поняття «пожежна
безпека»;
2) закріплювати знання про причини виникнення
пожежі;
3) формувати елементарні уміння і навички в поведінці
при виникненні пожежі;
4) виховувати взаємодопомогу, доброзичливе
відношення один до одного, гордість за людей цієї професії;
5) активізувати рухову активність, розвивати
фізичні якості - спритність, доброту, сміливі;
6) розвивати
вестибулярний апарат, координацію рухів.
Обладнання
і матеріали:
1) ілюстрації із зображенням різних пожежних
ситуацій;
2) ілюстрації пожежного устаткування;
3) «острівці» з паперу (6шт.);
4) телефон (2шт.);
5) шоломи рятівників (2 шт.);
6) відро дитяче (2шт.);
7) обручі (2шт.);
8) конуси (1шт.)
9) цукерки (усім).
Зміст заняття:
Вчитель: З вогнем хто
бореться завжди?
Кому і горе - не біда?
Бригадами ударними працюють?
Діти: Рятівники.
Вчитель: Діти, я чула, що ви вже багато знаєте про пожежу і про те, як з нею
боротися. Тому сьогодні, я пропоную вам
пройти навчання-огляд рятівних команд, тобто самим побувати в ролі рятівників.
Ви згодні?
Діти: Так!
Вчитель: Перш ніж ми, візьмемо участь у навчаннях, я хочу у вас
запитати, якими мають бути рятівники?
Діти:
Сильними, сміливими, спритними...
Вчитель: А яких людей не візьмуть у рятівники?
Діти: Ледачих,
боязливих, слабких...
Вчитель: Що ж необхідно
робити, щоб стати рятівником?
Діти: Займатися
спортом, бути добрим. Знати різні способи боротьби з вогнем.
Вчитель: Ось тепер я упевнений, що ви знаєте, яким
має бути рятівник.
- Кожен день рятівника починається із зарядки.
І я вас теж запрошую зробити розминку рятівника. (Діти виконують аеробіку під
музику «Зарядись
енергією»)
- На
навчаннях ви повинні показати свої знання і уміння. Тому ми зараз розділимося на дві
рятівні групи. І ось перше
завдання: «Чи знаєте ви предмети, із-за яких може початися пожежа?»(Відповіді дітей)
- А я
хочу дізнатися, чи знають діти, для чого потрібні ці предмети?
Гра «Для чого це треба?» (з
м'ячем)
Праска - гладити білизну
Міксер - збивати крем
Фен - сушити волосся
Лампа – освітлювати кімнату
Пилосос - чистити килими від пилу
Вентилятор - охолоджувати повітря
Холодильник - зберігати продукти
Мікрохвильова піч - розігрівати їжу
Чайник - кип'ятити чай
Електроплита - готувати їжу
Магнітофон - слухати музику
Вчитель. Молодці! Тепер перейдемо до практичних завдань. Я хочу
побачити, що ви умієте.
Естафета №I. «Склади номер»
На столах перед командами лежать картки з цифрами; з
них треба правильно і швидко скласти номер телефону пожежної охорони.
Естафета №2.«Виклик рятівників»
-перестрибнути через острівці (3 шт.)
-підбігти до телефону, зняти трубку,
-набрати 101,
-назад бігти по
прямій, передати естафету.
Вчитель:
Молодці, ви виявилися спритними і сміливими!
Учень:
На машині яскраво-червоній
Мчимося ми вперед,
Праця важка і небезпечна
Нас рятівників жде!
Естафета
№3 «Пожежники їдуть на допомогу»
-узяти
за мотузочок маленький пожежний автомобіль,
-змійкою
оббігти кеглі, тягнучи пожежний автомобіль за мотузочок,
-назад
бігти по прямій,
-передати машинку наступному учаснику
Вчитель:
Молодці!
Естафета
№4 «Гасіння пожежі»
-надіти
шолом рятівника,
-узяти
відро,
-пробігти
змійкою між конусами,
-залізти
в обруч,
-«вилити
воду»,
-назад - біг по прямій.
Естафета №5 «Врятуй
ляльку»
На килимку розкидані іграшки, кожному учаснику команди з зав’язаними
очима треба якомога більше врятувати іграшок.
Вчитель:
Сила вогню дуже
велика. Вогонь зігріває, примушує працювати машини, запускає в космос ракети.
На вогні готують їжу. Але коли люди забувають про обережне поводження з вогнем,
він стає смертельно небезпечним.
Пожежа - це результат
неправильної поведінки людей. І щоб зробити життя безпечнішим у всі часи люди
передавали поради своїм нащадкам.
Найдревнішими рекомендаціями про безпечну поведінку
є прислів'я і приказки.
А ви знаєте їх? Назвіть по черзі.
Конкурс - естафета №1 «Прислів'я недаремно мовлять»
Іскру гаси до пожежі, біду відводь до удару.
Хто вогню не бережеться, той скоро
обпечеться.
Сірники - не іграшка, вогонь - не забава.
Водою пожежу гасять, а розумом запобігають.
Бережися бід, поки їх немає.
Від малої іскри та велика пожежа.
Мала іскра велике полум'я народить.
З
вогнем не жартуй і воді не вір.
А тепер пропоную згадати
правила поведінки при пожежі.
Діти читають вірші:
Для розваги і для гри
Сірників ти не бери,
Бо з вогнем погані жарти.
Жартувати з ним не варто!
Не розпалюй сам багаття
Ані в лісі, ані в хаті.
Легко вогник запалити –
Та не легко погасити.
З відкритим вогнем
звертатися небезпечно!
Не пали ти ні свічки, ні
сірники марно.
Але якщо трапилося свічку
впустити,
Кидайся вогонь без
заминки гасити:
Щільною матерією, важкою накрий,
А після залий скоріше
водою!
Дим і вогонь не до добра,
так і знай,
Дорослих на допомогу
швидше клич,
І в «101» скоріше
телефонуй:
Терміново пожежних викликай! Вони допоможуть!
І під ліжком не ховайся –
так
і знай,
Від вогню просто так не
піти.
Не залишайся в квартирі з
вогнем,
А вибирайся доступним
шляхом:
Мокрим шарфом ніс і рот
зав'яжи,
До дверей вхідних через дим поспіши!
Вчитель.
Завдання
№3. Виїзд на пожежу «Скласти автомобіль»
Перший
учасник буде водієм - він тримається за кермо і гуде, як автомобіль. Оббігає
стілець, підбігає до другого учасника, який буде «сигналом»на пожежному
автомобілі, причіплюючись до першого учасника. Кожен виконує свої дії і звуки,
знову біжать навколо стільця і так далі. Третій учасник - рятівник, четвертий -
цистерна з водою, вона булькає. П'ятий - вихлопна труба - пихкає. Таким чином –
пожежний автомобіль
складений і робить останнє коло, доїжджаючи до уявної пожежі. Перемагає та
команда, яка швидше приїхала на пожежу.
"Милі! Рідні! Ненаглядні!"
Мета:
|
виховувати у дітей шанобливе ставлення до
матері; чуйне, доброзичливе ставлення хлопчиків до дівчаток; розвивати
здатність учнів до емоційного відчуття художнього слова; сприяти розвитку
творчих здібностей дітей; прищеплювати почуття колективізму, дружби,
взаємодопомоги.
|
Вчитель. Подивіться на
дошку. Кому належать ці слова?
Сьогодні ми вітаємо найдорожчих нам людей - наших мам, бабусь і дівчаток.
Ось знову настала весна...
Знову свято вона принесла,
Свято радісне, світле і ніжне,
Свято всіх наших дорогих жінок.
Щоб сьогодні ви всі посміхалися,
Наші діти для вас постаралися,
Привітання ви прийміть наші.
І виступи дітей подивіться!
Пісня «Мамин день».
1. З Восьмим Березня, святом весни
Привітати дозвольте, рідненькі!
Якби вас не було на землі,
Світ би був чорно – білим,
сумненьким!
2. Жіночий день – весняне свято
Краси, усмішок і пісень.
Свою матусю я і тато
Готові на руках носить весь день.
3. Наші матінки, наші бабусі,
Найдорожчі перлини життя
Найніжніші в серденьках дитячих
Викликаєте ви почуття!
Пісня «Найкращій бабусі».
4.Матусю,
рідна, наймиліша
Тобі ми шлем
свої вірші.
Ти за усіх
найкрасивіша
У тебе сонечко в душі.
5.Ти найдобріша рідна мамо,
Ти все прощаєш дітлахам.
Тобі матусенько так само
Я всю любов свою віддам.
6.Ти з нами поруч – в хаті тихо.
Так затишно і добре нам.
Є місце радості і сміху,
Веселим пісням і казкам.
7. Люба мамочко моя, я тебе вітаю,
У жіночий день святковий успіхів бажаю.
Будь завжди, матусю рідна, весела, щаслива,
Ти ж у мене — найкраща, добра і вродлива.
8. Ні, моя матуся рідна — найкраща у світі,
Молода і дуже гарна, як вишня у цвіті.
Хай тобі щастить, матусю, хай тобі здоровиться,
Від душі це і сердечно моє слово мовиться.
9. Всі матусі дуже гарні,
Згоден я із вами.
Але кращої, як в мене,
Не знайдете мами!
10. Ти так мені потрібна, мамо,
Як цвіт калини навесні,
Моя рідненька, наймиліша,
Моя найкраща на землі!
11.Зі святом, мамочко хороша,
Зі святом тебе, рідна.
Ти найкраща, а тому
Слів сердечних гідна!
Пісня
«Усмішка матусі».
12. Мамо, матінко, матусю,
Я добра від тебе вчуся.
Ти найкраща в світі мама,
Ніжна, добра і ласкава!
13 Найкраща матінка моя:
красива, добра, мила.
Усмішка – пісня солов'я,
весела, незрадлива.
14. Зберу у долоні сріблясту росу
І рідній матусі її віднесу.
Дарую всю землю, ліси і моря!
Ти краща у світі! Матуся моя.
Ведуча То чия
ж мама найкраща? Д і т и (разом). Моя!
- Запам’ятайте, діти: для кожної людини своя мама – найкраща, найдобріша,
наймиліша, най..., най..., най… І кожна дитина бажає своїй мамі усього-усього
найкращого.
Конкурси
Вгадайте повну
назву казки:
-
Снігова …королева - Солом’яний…бичок
-
Гидке…каченя - Бременські…музиканти
-
Коза…дереза - Вовк і…козенята
-
Курочка…ряба - Кривенька…качечка
-
Журавель і…лисиця -Гуси…лебеді
-
Лебідь…рак і
щука -
Мудра…дівчина
Гра для батьків і дітей «НІЖНІ СЛОВА».
Діти запрошують батьків і всі встають в коло. Ведучий говорить ніжне слово про
маму і передає повітряну кульку і стоїть
поряд. Той каже ніжне слово і передає кульку далі. Хто не назвав слово,
виходить з гри. Перемагають решта 2-3 людини, їх нагороджують кульками.
Гра «ВПІЗНАЙ СВОЮ МАМУ!»:
Діти стають у ряд, відвертаються. Потім всі разом вимовляючи слова: «Мама,
вітаю тебе з святом! Після цього одна з мам відповідає: «Спасибі!» Діти повинні
відгадати, чия це мама.
Конкурс
«МАМА ЗНАЄ ВСЕ ПРО НАС І МИ ПРО НЕЇ ТЕЖ»
1.Що найбільше любить ваша
дитина з їжі: пельмені или голубці?
2. Що найбільше любить ваша дитина: компьютерные ігри чи гратися на вулиці?
3. Який мультфільм більше подобається дитині: «Ну, постривай!» чи «Том і
Джеррі»?
4. Що найбільше любить мама робити: співати чи танцювати?
Пісня
«Мамина сорочка».
А зараз учні покажуть вам хвилинку-смішинку
Схожість
До малодих
батьків зайшла сусідка:
- Іванко ваш - ну, вилитий татусь!
Такий же носик, щічки і борідка ...
- Можливо, - татко радо усміхнувсь.
- А от і ні! .. - малесенька Катруся
Й собі з куточка голос підійма.
Іванко схожий більше на бабусю,
Бо в нього в роті теж зубів нема!
Подарунок
Мамі в день
народження, додому ,в подарунок ,фен приніс татусь.
Роздививсь його маленький Рома І на кухню до матусі - шусть.
- Мамочко! Іди скоріш в кімнату! Радий хлопчик їй секрет відкрив,
-Подивися, там для тебе тато пилосос на голову купив!
Сценка про Олену.
Автор:
Мама казала
доньці
Мама:
Скоро
звариться обід.
В магазин б ти сходила,-
Бачиш, хліба вдома немає.
Олена:
Не можу.-
Автор:
Сказала
Лена-
Олена:
У мене
болить коліно.
Мама:
Значить,
погано наша справа
І давно болить?
Олена:
Давно!
Мама:
Дуже шкода!
А я хотіла
Взяти тебе з собою в кіно.
Автор:
Почервонівши,
сказала Лена:
Олена:
Здається,
Минуло коліно.
Гарний
подарунок
– Вчора було у жінок міжнародне свято.
То ви знаєте, що мамі подарував мій тато?
– Щось, напевне, із прикрас?– питають
дитинку.
– Краще! Тато розібрав, нарешті, ялинку.
Пісня
«Я на мамочку похожей быть хочу».
Ведуча — Мама, мати, матуся, ненька… Скільки тепла вміщує це
слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найкраща,
наймиліша.
Вірш
Що не кажіть нам, а таки
Не розуміють нас батьки.
Приходить тато втомлений
З роботи в день буденний.
І зразу від порога:
- Ану давай щоденник!
Тебе чекають друзі, та не ступить і
кроку,
Бо мама тут же спинить:
- А ти зробив уроки?
І так щодня, постійно...
- Чому сидиш без діла?
- Чому не почитаєш?
- Ти все вже, мабуть, знаєш?
— Наукою б зайнявся!
— Магнітофон облиш!
— Ти ще не умивався?
— Лягай, бо знов проспиш!
Скажіть, хіба життя це?
Ну де б од них сховаться?
Хоча б на день, хоча б на мить,
Щоб наодинці нам зуміть
Подумати, помріяти,
Свої діла поміряти,
Забувши про уроки
Та про шкільні мороки.
Як пояснити мамі?
Як пояснити тату?
Що іноді, хоч зрідка,
Не треба нас чіпати.
Не треба нас виховувать,
Не треба нас учити,
А треба нам дозволити
Хоч щось самим зробити.
Конкурси
ЗАГАДКИ
• Хлібний напій, «А» в
середині. (Квас)
• Самий солодкий, «Е» в середині. (Мед)
• Солодке, фруктовое, «Ж» на початку. (Желе)
• З білків і фруктів, «3» » на початку. (Зефір)
• З муки, великий, круглий, «Й» в кінці. (Каравай)
• З муки, хрусткі, «Л» в середині. (Вафлі)
• Солодке, з ягід чи фруктів, «Н» в середині. (Варення)
• З муки, прикрашений кремом, «Т» на початку і в кінці. (Торт)
• Чорний напій, «В» в середині. (Кава)
• Солодка, горіхова, «Х» » на початку. (Халва)
• Напій з сухого листя, «Ч» » на початку. (Чай)
• Коричневий та солодкий, «Ш» на початку. (Шоколад)
• З муки, жирні, круглі, «І» в кінці. (Млинці)
• Напій солодкий, густий, з фруктів «Ь» в кінці. (Кисіль)
Частівки
Хлопчики
1.
Приготуйте свої
вушка!
Ми даруєм вам частушки!
2.
Колектив наш
чоловічий
Готував частівки сам,
3.
Щоб всміхнулися
обличчя
Наших кращих в світі мам.
Частівки у виконанні хлопчиків
1. Я для мами так старався,
Шість десяток получив,
А мій ґудзик одірвався,
То я сам його пришив!
2. Я для мами теж трудився,
У тазок води налив.
Наш будильник запилився,
То я з милом його мив!
3.Правила
для учнів
Рома добре знає!
Та поспати дуже любить,
В школу просипає!
4.Денис
любить малювати,
І гарно співає!
Щоб у класі не писати,
Зошит забуває!
5. Наймиліші, найдобріші,
Дуже любимо ми вас.
А тепер ловіть скоріше
Поцілуночки від нас!
(Посилають мамам
повітряні поцілунки).
Пісня «Мама, будь со мною рядом».
Питання для дівчаток.
1. Птах з головою в піску. (Страус)
2. На думку кота Матроскіна, є його треба, поклавши його ковбасою на мову - так
смачніше. (Бутерброд.)
3. Кіножурнал дитячих анекдотів. (Єралаш.)
4. Дорога з рядами дерев, посаджених по обох її сторонах. (Алея.)
5. Креслярський інструмент, з допомогою якого можна накреслити коло.(Циркуль)
6. У корів - стадо, у вовків - ... (Зграя.)
7. Фарба для губ. (Помада.)
8. Квітка - ворожка. (Ромашка.)
9. Постійне місце для набивання шишок. (Лоб).
10. Жіноче плаття без рукавів. (Сарафан.)
11. Ділянку землі під овочами. (Город.)
Питання для мам.
1. Делікатес з кабачків. (Ікра.)
2. Блюдо, приготоване з участю корови і курки. (Омлет.)
3. Максі - тістечко. (Торт.)
4. Абрикос, оголосив сухе голодування. (Курага.)
5. Пташка, що потрапила в суп за свої думи. (Індик.)
6. Фрукт, який обожнюють боксери. (Груша.)
7. Фруктовий кефір не по-нашому. (Йогурт.)
8. Хутряний виріб, під яким іноді виявляється оселедець. (Шуба.)
Конкурс «Пояснення»
(Для мам)
По трьом характерним дій треба вгадати слово.
1. Росте на городі; кладуть у вінегрет; буває на сукню. (Горох.)
3. Туди іноді сідають; зараз ними користуватися не модно; раніше їх всі одягали
в дощ. (Калоші.)
4. Це є у дівчаток; буває у піску; в селі вона потрібна в липні. (Коса.)
5. Він бігає в лісі; так називається зачіска у хлопчиків; смачно приготоване
м'ясо. (Їжак.)
6. Вона росте у полі; є така гра; іноді на неї схожий ніс. (Картопля.)
7. Це проходить у школі; там виступає директор; там що-небудь вирішують і
кого-небудь лають. (Педрада.)
8. Її люблять учні; туди всі поспішають; після неї важко бігати. (Їдальня.)
9. Без нього не можна обійтися; воно висить на стіні; якщо я хворію, мені мама
каже: «Подзвони Маше і дізнайся». (Розклад уроків.)
Виходять усі учні класу.
1-й учень
Бажаєм
вам радості,щастя й любові,
2-й учень
Бажаєм,
щоб завжди були ви здорові!
3-й учень
Щоб
настрій завжди був веселий, хороший!
4-й учень
Щоб
в кожній кишені водилися гроші!
5-й учень
Хай
буде життя ваше світлим, як казка!
6-й учень
Хай
зігрівають душу вам красою
Весни тендітні пелюстки.
7-й учень
Хай
пролісок перший дарує вам ніжність,
8-й учень
А
сонце весняне дарує тепло!
9-й учень
У
березні вітер несе хай надію!
10-й учень
І
щастя, і радість, і тільки добро!
11-й учень
Зі
святом весни, краси і любові!
12-й учень
Хай
щастя і радість несе кожна мить,
13-й учень
Всього
у житті нехай буде доволі!
На кожному кроці хай завжди щастить
Вчитель.Нехай всі турботи, труднощі,
нещастя покинуть вашу оселю. Хай завжди світить сонце у вашому домі, нехай ваші
обличчя сяють від ласкавої посмішки. Щастя вам, дорогі жінки, добра, краси,
кохання, вічної молодості і весни.
Зі святом вас, дорогі жінки-матері!
Пісня«З
8 Березня! Жіноцтво чарівне!"
Виховна година
Тема:
Україна пам’ятає. Голодомор.
Мета: визначити суть, причини та наслідки Голодомору 1932-1933рр., вшанувати пам'ять його жертв.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
- Сьогодні у нас урок пам’яті. Його проводять одночасно з нами в
усіх школах нашої держави.
Прошу вас бути уважними і
задуматись, що відбулося в Україні
86 років тому і що витерпів український народ на шляху до
незалежності.
ІІ. Основна частина
1. Вступ
- У світі сталося
багато трагедій. Страшних трагедій.
Так, були різні
війни, катастрофи, які забирали життя людей.
Коли гинуть люди від стихійного лиха, аварії літака чи потягу, виверження
вулкану – це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від
ворогів, - це друге. А коли люди гинуть від голоду – це зовсім інше. Особливо –
голоду, який створили навмисно. Ви вже знаєте, що в Україні родючі землі і вона
багата хлібом. Ще нашу Україну називали «житницею Європи».
Хіба можна уявити, що народ – хлібороб помирає від голоду?
Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, радувалась, що зможе
прокормити свою родину, своїх дітей, а на наступний день влада все забирала, не
лишаючи ані зернини, ані картоплини.
В ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувались цілі села. Від
голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. У вересні 1933
року за шкільні парти не сіли близько 2/3 учнів. Вони не дожили до свого
першого дзвоника.
Саме так влада поступила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки
минулого століття.
Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини. Це злочин проти
народу. Це злочин проти усього людства.
А чи так давно це сталося? Ні. Ще досі живі свідки тих часів. Серед них
можуть бути ваші бабусі, дідусі. Запитайте у них, що вони знають про Голодомор.
Можливо ви почуєте від них багато нового і страшного, але не бійтеся чути це.
Не бійтеся питати про це. У свого діда чи бабусі, сусіда чи родича.
Ця трагедія ніколи не повториться. Наша пам'ять не дозволить нікому це
зробити.
Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо
це забути.
2. Що таке Голодомор?
- Сьогодні ми згадуємо
страшну сторінку нашого народу – Голодомор 1932-1933рр. Ця трагедія забрала
життя мільйонів наших земляків. В українських селах від голоду помирали і
дорослі, і діти.
Але найстрашнішим є те, що
голодомор був створений спеціально.
Відео «Голодомор».
Український народ – свободолюбивий. Проти його свободи боролися у різні
способи. Керівництво держпви винайшов власний, один з найжорстокіших за усю
історію людства. Він залізною рукою впровадив терор і голодну смерть.
Дотепер ми не знаєм імен всіх,
хто загинув від голодної смерті. Їх не називали героями. Їм не ставили
пам’ятників чи обелісків.
Нас просто заставляли про це
забути. Але пам'ять не можна знищити!
3. Як чинився Голодомор?
Насильно забирали всі
продовольчі припаси.
Засуджували навіть дітей,
які підбирали колоски пшениці на вже зібраних полях.
Штрафували.
Якщо селянин чи колгоспник не
виконав план здачі зерна, у нього забирали усе: картоплю, зерно, корову, хату.
Люди розуміли, навіть тим, хто
переживе голодну зиму, сіяти навесні не буде чим.
Найбільше від Голодомору
постраждали Харківська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Житомирська
області.
Відео «Пам’яті українців»
4. Свідчення очевидця
- Я хочу розповісти вам одну
історію з життя – це історія дівчинки Ганни Неласої.
Це була звичайна українська
родина. Ганна жила з батьками і 4 братами на хуторі Литвинов у Луганській
області. Вони мали свій великий дім, сад, город, пасіку. Завдяки важкій праці
батьків, яким завжди допомагали діти, сім’я не знала особливих нестатків.
(Сама Ганна все життя прожила в
Росії, тому свої спогади вона розповідала на російській мові.)
«Жили мы мирно, дружно.
Сеяли хлеб, выращивали на огороде овощи. У нас была и бахча, было и подворье, где
держат скот. Отец был добрым и умелым, он мастерил нам, детям, человечков на
ниточках и других зверюшек, делал деревянные ложки. Когда он шёл по хутору, то
раздавал конфеты, ребятишки к нему тянулись. А ещё учил неграмотных хуторян
грамоте.
Мамочка моя вся в домашних заботах:
трое маленьких детей, работа в огороде и по дому.
А потом наступила самая страшная
пора жизни нашей семьи. Это был 1931-1932годы. Весной пришли люди
«комсомольцы». Угнали овец, забрали лошадь, увели корову. Мама кричала,
плакала, мы все трое держались за подол её юбки и ревели.
Потом власти выгнали нас из дома. В
лесу мы вырыли землянку. У нас была одна землянка на две семьи, папа, мама, нас трое, сестра, её муж и их трое детей.
Иногда к нам наведывались какие-то люди, чтобы отобрать последнее (!).
-
Тоді дівчинка побачила на власні очі, що таке голодна смерть.
- Настала голодная весна 1933 г. Мы выловили и поели сусликов,
ежей, змей – всё, что попадётся, ели всякую траву – лебеду, листья липы,
бересту. Когда в хуторе падал скот, его вывозили из хутора, люди из землянок
ходили за падалью. Если удавалось залезть на дерево в гнездо сороки или другой
птицы, то это был праздник, яйца мы съедали сырыми. Помощи не было ниоткуда
никакой.
И
наступил страшный голод. Первым от голода умер братик Коля. Около землянки
лежала куча хвороста, он упал на неё и умер. Я плакала. А потом умер дядя,
потом тётя.
Смерть моих
родственников произошла в июне 1933 года. Мне было 7,5 лет.
Зайдя в
землянку, я увидела свою мамочку, лежащую на лохмотьях с распущенной косой, по
лицу ползали вши, живот прирос к спине. Я стала лить ей в рот из бутылки
молоко, но оно не проходило. Я плачу… Отец говорит: «Дочка, ей это уже не
поможет».
Отец стал
бредить…и хрипеть. Я прошу: «Тату, не храпи!» Он умер на второй день после
мамы… Мы с братиком остались вдвоём среди мёртвых родственников. Сколько это
продолжалось – не знаю.
Нас забрали
в ясли. Братика положили на земляной пол под печкой. Он умирал, с его опухшего
тела сочилась жидкость. Я сидела рядом, он скрипел зубами и просил огурчик…
Братик умер. Его завернули в одеяло и похоронили рядом с яслями…
Часто
думала, почему с нашими семьями так поступили, за что выгнали из домов, за
какие преступления обрели на голодную, страшную смерть? Я выжила… видимо, так
было угодно Богу – оставить меня жить на свете за моих дорогих родителей и
братиков – мучеников. Этот ужас и все эти страдания мне пришлось пережить в
8-летнем возрасте.»
Ця історія є
лише краплиною в морі людського горя, яке довелося пережити мільйонам
українських сімей у 1932-1933рр. Вона доводить, що Голодомор в Україні був
спеціально створений. Ця історія в котре доводить, що правда немає кордонів. Її
потрібно шукати, а пам'ять шанувати.
Відео «Ти
живеш».
5. Голодомор мовою фактів
- У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала
вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність
працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.
«У Бабаях був спиртзавод, біля якого знаходилися ями, куди зливалася барда.
Голодні люди набирали барду в торбинки, тут же їли її, але від кольок багато
хто помирав на місці. Трупи везли на кладовище і заривали, як худобу…
Спиртзавод переганяв зерно на спирт – і це при такому голоді!»
Свідчення
жінки, яка не назвала себе, 1924р.н.
с.
Бабаї, Харківська обл..
«Когда мне
было 12 лет, осудили за колоски меня маленького на 5 лет к тяжёлым работам.
Мама пухла вместе с сестрой и умерла на моих глазах. Одно спасенье: мыши
наносили в норки запасы, землёй обворачивали их в круглых кучках, а мы уже её
раздалбливали зимой и забирали эти запасы…»
Петро Оливка,
1921 р. н., смт. Петропалівка Дніпропетровська обл..
Великий голод 1932-1933 років в
Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей.
Говорять свідки
Марія Павлівна Зуєва
Багато років тому я жила в райському куточку, який навіть важко описати словами. Це Павлівна Білопільського району на Сумщині. Там здавна жили мої предки. Мені часто сниться цей край. Там минуло моє дитинство. У 1933-му році від голодомору згинула моя рідна бабуся, моя люба тіточка зі своїми чотирма маленькими діточками, яких знайшли в бур`янах. Боже, село почорніло, люди оніміли, вмирали на вулицях, падали наче мухи. Тоді були організовані спеціальні бригади, які збирали мертвих і ховали в братських могилах.
Я й мої батьки врятувались тільки тому, що батько, Сидоренко Іван Федорович, завербувався на роботу в Харків на цегельний завод №13. Тут людям, які працювали, видавали по 200 грамів хліба на день.
Заява Щербакової Параски Михайлівни, селянки хутора Бровкового Валківського району до районної робітничо-селянської інспекції від 15 жовтня 1933 року з проханням її не карати: „Весною, переживши голодовку, від якої поховала чоловіка, лежала , як колода опухла, а двоє дітей опинились у лікарні, двоє інших жили у сусідів. Діти, як живі тіні, просили хліба, я нарізала відро колосків на власному посіві і, не ховаючись, несла, а голова сільради, дізнавшись. Назвав мене спекулянткою, забрав весь мій посів, не залишивши мені нічого”.
Я говорю від імені Олени Федорівни Нагорної, 1910 року народження з села Роздори.
Боюся я заводити розмову про таке. Бо в голод померло троє моїх синочків – Василько, Гриць, Петрусь. Один одного менший. Як же вони хлібця просили! Боже ж ти мій! Та ніхто не допоміг – ні Бог, ні сільрада – попухли мої дітки. В сирій землі лежать, а я ще ворушуся. Такі муки прийняла я через них. Люди, не треба забувати лиха, не треба...
Зі спогадів Лихоліта Дмитра Трохимовича, 1923 року народження з села Хоцьки.
Раз пішов я до свого товариша, а в них якраз шастала бригада активістів. Один з них знайшов у печі горщик із пшоняною кашею. Він витяг його з печі, розбив на долівці і почав розтирати кашу своїм чоботом. А діти (було їх п’ятеро) попадали на долівку та давай ту кашу їсти з-під чобота.
За нашим городом було кладовище. Від сільради видавали тим, хто копав великі ями для померлих. По кілу хліба. І ось ці люди викопували великі ями, привозили мертвих цілими підводами. Я запам’ятав одну дівчинку, років 9-10. у неї були білі кіски і сині-сині очі. Очі померлих від голоду не закриваються. Треба, щоб хтось закрив, але не було кому. Я ще пам’ятаю, як під тинами сиділи мертві люди з простягнутими руками – просили, та й задубіли.
Від імені Малиночки Антоніни Миколаївни, 1921 року народження з села Топчине.
Тільки тепер, маючи своїх дітей і онуків, я розумію той біль, який терзав мою маму, коли її з трьома дітьми вигнали з хати. До себе нас впустила сусідська бабуся. Мама боролася за наше життя. Першу травицю пускала в їжу. З квітів акації робила борошно. Я й тепер духу акації не терплю. Ніколи не забуду дівчинку Лізу, років дванадцяти. Вона кудись йшла, але впала край дороги. Я підійшла до неї. Вона страшно спухла. То був останній день короткого Лізиного життя. Тепер на сільському кладовище немає ніяких слідів тих братських могил. І страшно думати, що відійде покоління, яке пам’ятає жахи 33 року. Спасибі тим, хто відроджує правду.
Оксана Архипова
„Із спогадів бабусі Фросини Михайлівни.
Хліб видавали за картками, але дуже часто ці карти крали. Якщо в людей був який-небудь одяг, вони вимінювали його на їжу. Хто вмів шити, той перешивав старе, заробляючи на хліб чи щось інше, що давали за роботу. В страви клали висівки. З них заварювали суп, робили оладки. Пекли і варили буряк. Годинами стояли біля господ більш благополучних односельчан в очікуванні лушпиння від картоплі і буряків. А чоловіки полювали на птахів.
Олена Мелентьєва
Моя бабуся разом з батьком, мачухою і двома сестрами жили тоді на Сумщині в селі Куренівка. В роки голодомору їли сухі стебла гречки. М`яли їх, як було на чому, то мололи, і підмішували в хліб. Випадків людоїдства у селі не було, хоча чутки про те весь час ходили. Не було сім`ї , де б хто-небудь не помер.
В родині сусідів було трійка дітей, і батьки хотіли їх врятувати, віддаючи все, що було в домі. До весни батьки померли. Ще одна родина, де теж було троє дітей вирішила залишити в живих тільки дорослих і старшу доньку. Тому всі харчі йшли їм, а дві молодші дівчинки померли.
ІІІ. Підсумок
- Прошу зараз
вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.
Пісня «Свіча».
IV. Д/з
- Зараз кожен з вас отримає
свічку і пам’ятку про ці жахливі голодні для України роки. Саме від вас
залежить, щоб не приведи Господь, не повторилось нічого подібного у
майбутньому.
Принесіть ці свічки та пам’ятки
додому. А в суботу, 23 листопада, о 16 годині, коли на вулиці стемніє,
попросіть батьків засвітити і поставити ці свічки на підвіконня так, щоб їх
було видно знадвору.
Цих вогників має бути
якнайбільше. Вони потрібні для кожного з нас
Ці вогники символізують нашу
скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів наших українців. Ці вогники
зігріють душі загиблих.
Це - знак нашої пам’яті.
Це – символ очищення задля нашого
майбутнього.
І цей світ донесете ви самі.
Ми живемо. Живе наш народ. Так
буде завжди.
Відео «Де б ти не був».
МИ ДІТИ КОЗАЦЬКОГО РОДУ
Мета: познайомити учнів з історією свята Покрови Пресвятої Богородиці, вчити дітей поважати історію свого народу, його давні традиції; формувати у дітей почуття обов’язку перед батьками, своїм народом, Батьківщиною; закликати бути небайдужими до подій на Сході України, до людей, які захищають і боронять українські землі; виховувати справжніх патріотів і захисників Вітчизни.
Під пісню «Козацький марш» до зали заходять діти.
Ведуча 1:
Добрий день
вам, друзі щирі,
Хай живеться
вам у мирі,
Не минайте
нашу хату,
Бо у нас
сьогодні свято.
Ведуча 2 :
Сьогодні
гадаєм, якраз буде вчасно,
Щоб був у
вас дійсно чудовий настрій.
Ведуча 1:
Серед прадавніх осінніх християнських свят є свято
Покрови (14 жовтня). Пресвята Богородиця вважалася покровителькою як усієї
України, так і козацтва зокрема. Колись, в давнину Царгород оточили вороги, усі жителі
міста звернулися з молитвою до Пресвятої Богородиці, щоб вона врятувала їх.
Юродивому Андрію було видіння, у якому Матір Божа покриває всіх, хто молиться,
своїм покровом. Після цього вороги втекли з міста. З того часу православна церква святкує цю
подію.
Традицій скарб в душі ми маєм,
Усіх з Покровою вітаєм!
Зі святом всіх воїнів
Божою щирістю
Із Богородиці вічною милістю!
Пресвята Богородице Діво!
Тебе молимо ми на колінах
Ти накрий своїм чистим покровом,
Тих, хто нині боронить країну.
Захисти їх від ворога злого,
Що державу сьогодні шматує,
Відверни від усього лихого.
Нехай спокій в їх душах панує.
Богородице просимо щиро,
Ти – всесильна, створи для нас диво!
Зроби так , щоб жили всі щасливі
У достатку, у злагоді, мирі.
Пісня «Нам потрібне мирне небо»
Ведуча 2 :
Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б поєднати розповідь
про славну Січ Запорозьку з тими піснями і думами, що їх складав народ про
своїх героїв, своїх богатирів, а почнемо з легенди ...
Ведуча 2:
Колись дуже-дуже давно Бог запросив до себе дітей різних народів, щоб
обдарувати їх до свята. Зібралося тут багато люду та всім знайшовся подарунок.
Ведуча 1: Аж
тільки тоді помітив Господь, що в обшарпаній одежині стоїть ще одна дитина і
гірко плаче. Це була українська дитина, яка, соромлячись свого вигляду, боялася
підійти ближче. Зажурився Господь – усе ж всім роздав. Захмарилося його чоло та
згодом проясніло, і подарував віну українській дитині найцінніший скарб –
пісню, ту пісню, що ніхто її ще так не співав, ту пісню, що й досі береже в
душі український народ.
Ведуча 1:
Відгомоніли століття з того часу, як в пониззі Дніпра за його порогами,
мужні і вільнолюбиві лицарі заснували Запорозьку Січ. Світ звав їх козаками .
Ведуча 2:
Народ оспівав у своїх думах, піснях, легендах цих ,,святих лицарів, захисників
вітчизни”.
Ведуча 1:
У народі існує багато легенд про випробування прийому в козаче товариство.
Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим
від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти, запиваючи гіркою водою. Опісля новачка
вели туди, де на Дніпрі – лежала перекинута між скелями колода : хлопець мав
пройти тим ,,містком”, не зірвавшись у воду. Подолавши цей іспит, майбутній
козак повинен був пропливти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських
порогів.
Ведуча 2:
Але й то ще не все. Хлопець повинен був, осідлавши дикого лошака – чолом до
хвоста, - без сідла й вуздечки проскакати полем і повернутися неушкодженим.
Якщо хлопець ,,на дикому лошаку скакав”, то це означало – у козаки годиться.
Діти, а хто такі козаки?
Козаки - це вільні люди.
Козаки безстрашні всюди.
Козаки - борці за волю,
За народну щастя й долю.
Козак – це людина чесна і смілива
Найдорожче йому – Батьківщина!
Козак –
слабому захисник.
Цінити побратимство звик!
Козак – усім
народам друг.
Міцний, лицарський в нього дух!
Козак – це той, хто за освіту,
Хто любить пісню і молитву!
Козак
вкраїнську любить мову,
Додержить завжди свого слова!
Пісня «Ми – маленькі козачата»
Ведуча 1:
Слово «козак» означає «вільна незалежна людина», або
«людина поза підданством». Провідною метою
існування козацького війська була боротьба з турками й татарами, які
спустошували Україну.
Ведуча 2:
Для охорони східних і
південно-східних рубежів України козаки стали будувати січі. Однією з перших січей
була Запорізька січ (на о. Хортиця), заснована українським князем Дмитром
Вишневецьким, прозваним Байдою. Він став першим козацьким гетьманом.
Про хоробрість і відвагу українських козаків було
відомо не тільки в Україні. Запорізьку піхоту вважали найкращою в Європі. Піші
козаки уславилися штурмами ворожих фортець, воювали й на морі на
вітрильно-веслових човнах-байдах. Козаки сміливо атакували цілі турецькі
флотилії.
«Можна
стверджувати напевне, що немає на світі людей, які б менше дбали про своє життя
і менше боялися смерті, ніж ці...», — писав про запорожців турецький історик
Найма.
Ведуча 1:
І
все ж таки, хоч загинули запорожці , та не загинула їхня слава великих героїв,
могутніх велетів, котрі поклали свої голови за віру, за народ, за людські
права, за безцінну волю.
Пісня «Молитва за Україну»
Ведуча 2:
Перегорнімо
сучасну сторінку історії України, і ми знову побачимо обличчя наших героїв – теперішніх захисників
України.
Ведуча
1:
Подвиг героїв вже вписаний у найвеличніші
сторінки української історії. Вірю, що цей подвиг буде надихати покоління
українців , як надихають нас подвиги козаків та жертовність героїв Крут.
Але захист
Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть. Хай палають свічки пам’яті про загиблих героїв Небесної
Сотні, про загиблих героїв АТО. Вшануймо
пам'ять героїв Небесної сотні, борців за свободу людей під час Революції
гідності, героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та
територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, вічна слава! (Оголошується хвилина мовчання)
Хай світло цієї свічки
буде даниною тим, хто навічно пішов
від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони
повинні жити в нашій пам’яті! (Під
мелодію пісні «Білі лебеді» вчитель запалює свічку і передає її учням по колу )
Багато захисників уже повернулися із
зони АТО живими.
(звучить пісня К. Бужинської «Солдат України»)
Я навчусь марширувати.
Виросту - піду в солдати.
Буду справжнім вояком.
Вивчусь на артилериста,
Або стану я танкістом,
А ще краще - моряком.
А допоки вчусь у тата,
Україну захищати.
І, як він, як наш дідусь,
Я нікого не боюсь.
День захисника Вітчизни-
Мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою- Україну.
Захисники Вітчизни, дужі, сильні,
Відважні наші, любі, дорогі.
Хай небо буде завжди мирним, синім,
Земля нехай не знає ворогів.
Бадьорості, здоров’я Вам міцного!
Нехай приносить успіх кожен крок,
І щастя, і кохання осяйного,
Високих злетів, золотих зірок!
Ведуча 2:
Діти, а яка
зараз пора року?
- Осінь.
В Україні
восени святкують Покрову- це велике народне свято
з особливою
повагою до нього ставилися українські козаки.
-Діти, а
може ви нам про Покрову щось розповісте?
1. Світ у сяйві, не впізнати
Саду і
городу:
То Покрова -
світле свято
Нашого
народу!
2. То Покрова землю вкрила
Щедрими
плодами,
Розпростерла
ніжні крила
Стала понад
нами.
3. Грає
осінь кольорова,
Пахнуть
груші,сливи,
Усміхається
Покрова
До дітей
щасливих.
4. Встала
в небі зоря вечерова
Та й за руки
веде зірченят
Будь здорова
Козацька Покрово!
Найдавніше з
осінніх свят!
Ведуча 1:
Прийшли сюди
на свято
Веселі
козачата,
Пісню хочуть
заспівати,
І настрій
вам підняти!
Пісня хлопців ««Ми – нащадки козаків»
Підсумок.
Ми з вами живемо в Україні, тому повинні знати і шанувати
історію , традиції і культуру нашої держави.
І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході і півдні
України, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України.
Тож бажаю
нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!
(
Звучить пісня «Це моя Україна»)
До Дня Матері
"ЯКЩО
ГОВОРИТИ МІЖ НАМИ,
ТО
ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ...".
Мета: підтримати традиції дбайливого ставлення
до матері, зміцнити сімейні цінності , підкреслити особливе місце у нашому
житті найдорожчої людини, виховувати повагу, прагнення дарувати мамі свою любов
і ніжність в подяку за її турботу, терпіння і відданість.
№1 « Весняний
вальс» Н. Май
Вчитель: Яке найкраще слово в світі?
Раз мудрий хтось питав людей.
«Здоров'я» - відповів так хворий
«Ні, молодість!» - сказав старий...
«Найкраще - хліб!»- жебрак говорить.
«Ні,Перемога!» - відповів стрілець.
«Найкраще - воля!» - рік невільник
«Ні, правда!» - відповів мудрець.
Аж тут з куточка
Обізвавсь сирітка, ще малий хлопчак:
Найкраще слово в світі: "Мама!"
І всі сказали: "Мама...!
Так...!"
Вчитель: Мама, мамочка, матуся... Скільки ніжності, тепла і любові у цьому слові, що
називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча, найрідніша. У травні, коли
прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий
весняний вітер приносить нам свято Матері.
2 (Відео «Притча про маму»)
Ведучий 1. Шановні присутні, послухайте інформацію про історію
виникнення свята Матері.
У 1910 році молода американка Ганна Джарвіс втратила матір. Смерть її була
раптова і передчасна. Ганна боляче пережила трагедію і звернулася до законодавчої
влади з пропозицією вшанувати Матір один раз на рік, навесні. Вона поєднувала
це святкування з квіткою. Хто мав живу матір, повинен був у цей день приколоти
до одягу рожеву квітку, а в кого мати померла, – білу.
Ведучий
2. У 1914 році Конгрес США прийняв
Постанову про введення свята – Дня Матері. Цю ідею підхопили в усьому світі.
Ведучий 1. Уперше в Україні День Матері відзначали у 1929 році на Галичині. Із 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій,
зокрема Союзу українок, свято Матері святкується по всій Україні.
Ведуча:
Як добре нам жити і знати,
вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мама,
Немає у світі для нас.
Ведучий :
Воно, мов зоря світанкова,
Як хліб і людська доброта,
Як мова твоя колискова,
Як доля і правда свята.
№3 Пісня «Матуся»
(Матуся навчила нас пісню співати…)
Ведучий. У
кожній країні свято Матері відзначають давно. Щасливі ми, що воно прийшло,
нарешті, і на нашу землю. Мама — основа всіх основ. Вона народжує і виховує
дитину, оберігає від біди і горя.
№4 Пісня
« Пісня про матусю» Н. Май ( Як
добре, що у мене матуся рідна є)
Ведуча.
Слово "мама" росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить
сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна
рука.
"Мама" — це перше слово немовляти. "Мама" — це
горнятко теплого молока, це запашний шматок пшеничного хліба, це і мамина
наука: "Будь добрим до людей, і люди будуть добрі до тебе».
Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша,
Хто така? Скажу вам я — .
Рідна матінка моя.
Мама
С. Рачинець
Лиш відкрию очка сонні –
Мама скаже: «Здрастуй , доню!»
Де така ще мама є?
Мама – сонечко моє.
А коли болить голівка,-
Мама в мене перший лікар.
Де така ще мама є?
Мама - сонечко моє
Не шкодує мама часу,
Все розказує про Спаса.
Де така ще мама є?
Мама – сонечко моє.
Добре з мамою нам жити,
Як же мами не любити?
Де така ще мама є?
Мама – сонечко моє.
№5 Пісня « Мамочка моя».
Ведуча. Велика любов до мами знайшла
відображення у великій кількості звертань до неї: "мама",
"матінка", "неня", "ненька", "матуся",
"мамуся", "мамочка" — часто зі словами "рідна",
"рідненька".
6. Мультфільм «Мама для
мамонтенка».
Інсценізація "Чия
мама краща?".
Ми з товаришем гуляли,
Ми серйозно розмовляли,
І не посварилися, а порозумілися.
- Знаєш, Вітю, мовлю я -
Краща мама - це моя!
- Ні! Сперечатись нащо?
Мусиш вірити мені:
Моя мама краща!
- Товариша любив,
Сперечатись не хотів,
І повірили тому,
Він - мені, а я - йому.
І обом приємно нам -
І мені, і Віті.
Разом
Значить кожна з наших мам
Є найкраща в світі!
№7 «Пісня про маму».
Ведучий. Шанування матері — один з найсвятіших обов'язків
людини . Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. Чим більша
наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.
8. Відео «Молитва за маму».
Мамо, добре, що ти є, —
Ніжне сонечко моє!
Від твоєї теплоти
Так і хочеться рости…
Найгарнішу, найдобрішу,
Я люблю тебе найбільше!
І коли дорослим стану,
Теж любить не перестану!
Бо ріднішої, ніж ти,
В цілім світі не знайти!
Добре, мамо, що ти є, —
Тепле сонечко моє!
(О. Дерманський)
Сниться полю дощик,
Картоплині – горщик,
А відерцю сниться
Копанка-криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
(В. Крищенко)
Хто найбільше любить нас?
Р. Завадович
Учень 1
Хто найбільше із усіх
Любить нас, дітей малих?
Хто про нас найбільше дбає,
Хто нас щиро доглядає?
Хто, скажи, маленький брате?
Всі
Мати.
Учень 2
Хто готує їсти нам,
Хоч не раз не їсть і сам?
Хто нас чеше і вмиває,
В чисте плаття зодягає?
Хто із вас це буде знати?
Всі
Мати.
Учень 3
Хто, як щось у нас болить,
Цілу ніченьку не спить?
Хто найкращу казку скаже,
Як дитина спати ляже.
Хто співає їй злегенька?
Всі
Ненька.
Учень 4
Хто до школи перший раз
Відпровадив з дому нас?
Хто нам книжку дав у руки.
Заохотив до науки,
Вчив трудитись – працювати?
Всі
Мати.
Учень 5
Хто за руку нас веде.
Як у свято в церкву йде?
Хто молитви нас навчає,
В Бога долі нам благає?
Хто вчить старших поважати?
Всі
Мати.
Учень 6
Хто життя свого за нас
Не жаліє в кожний час?
Хто нас вчить у світі жити,
Вірно Рідний Край любити,
Рідну мову шанувати?
Всі:
мати
Разом: Матусі, будьте здорові!
Бува ж і так, тож скажемо прямо,
Що через нас сумують мами.
То ж всі сьогодні просимо вас
Разом: Пробачте ,
любі мами нас!
№9. Пісня «Мамо, матусю».
Свято 8 Березня
Комментариев нет:
Отправить комментарий