День Святої Трійці – день народження християнської церкви, яка на Сіонській горі знайшла свій перший храм, перших звернених і проповідників. Троїцький тиждень в народі називали Зеленим, Гряним або Клечальним.
Свята Трійця – це свято присвячене тому, що учні Христа здобули безцінний дар. Якщо комусь здається, що такого особливого в умінні розмовляти на всіх мовах світу, то треба замислитись: якби апостоли не отримали цього дару, яким би чином змогли би вони проповідувати Євангеліє по всій землі?
Після цього учні Христа вийшли зі стін церкви, розуміючи, що тепер вони зможусь донести слова свого Вчителя усім людям. Відтепер апостоли були з’єднані з Богом Святим Духом.
В пам’ять про це Свята Трійця (П’ятидесятниця) ще називають днем зішестя Святого Духа. Назва «Свята Трійця» отримано через те, що по обіцянці Бога-Сина зійшов Святий Дух від Бога-Отця, тим самим розкривши таємницю єдності Трійці.
Традиції Зелених свят говорять про те, що віруючі люди відвудують у неділю службу, поминають родичів, особливо загиблих не своєю смертю. На свято прийнято приймати і пригощати гостей, відвідувати рідних. Обмежень для страв немає. Єдина традиція – коровай, який символізує єдність сім’ї.
Також Зелене свято святкують прикрашанням свого житла запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами. І нині прийнято розкладати на підлогу або ставити у вази так зване "зілля".
Які трави святять на Зелені свята? Це в першу чергу квіти, в основному польові, і букети, складені з пахучих трав і зелених гілок дерев: берези, липи, клена, дуба, горобини, а також аїру, м'яти, меліси, любистку тощо. Підлога в домі засипається свіжою травою, яка на Трійцю володіє особливою силою: захищає дім від темних сил.
Букет розкидають на городі чи поле – для родючості, а частину зберігають за іконами, з трав роблять лікувальні відвари.
Після недільної служби не прийнято відсиджуватися вдома – люди виїжджають на природу, до води. В давнину люди плели собі вінки з березових гілок і квітів, молоді водили хороводи біля води, а потім дівчата пускали свої вінки у воду. У цей день в хороводах молодь виглядала собі пару, а Троїцький вінок символізував заручення. Святкування Трійці химерно поєднує в собі релігійні традиції Дня народження церкви і народні язичницькі звичаї.
Важливо пам'ятати, що не можна в неділю на Трійцю купатися у водоймах, бо русалки можуть затягнути на дно (в усякому разі так говорять).
Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові листя.
Народні прикмети на Трійцю
Дощ на Трійцю - чекай багато грибів і теплу погоду.
З Трійці починається справжнє літо.
З Духова дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде.
Прийде Трійця - буде і на дворі, як на печі.
Полин, зірвана на Трійцю, захистить від русалок, а підвішена над дверима
надійно вбереже дім і родину від нечистої сили і пристріту.
Аїр приносить удачу, багатство і душевну рівновагу.
Любисток - любовний корінь - захистить від пристріту і під час ворожби
підкаже дівчині про судженого.
Зірвана на Трійцю м'ята оберігає дітей від поганих снів і нічних криків.
Чебрець вважається богородицькою травою і, захований під подушкою,
допомагає жінкам завагітніти і народити здорову дитину.
Березовим гілочкам і листю в ці дні приписувалася особлива цілюща сила. Ці
гілки використовувалися як оберіг від нечистої сили, а чай із листя - як зілля.
Якщо засушені освячені в церкві квіти покласти під свіже сіно і в житницю,
не заведуться миші і землерийки. А трава на горищі вбереже від пожежі.
Якщо березові гілочки, поставлені на Трійцю для прикраси, не засохнуть
через три дні, то буде мокрий сінокіс.
