Досвід роботи

Опис досвіду роботи
класного керівника
Токмацької ЗОШ І-ІІ ст.
№4 імені Віри Назарівни Нерез
Пшеничної Світлани Федорівни
з проблеми:
«Формування
культури поведінки
молодших школярів»
Зміст

1.    Заява
2.    Анкета
3.    Анотація досвіду
4.    Відгуки про роботу класного керівника
5.    Опис досвіду
6.    Додатки
7.1. Виховна година «Культура поведінки»
7.2 Година спілкування «Шкідливим звичкам скажем – НІ!»
7.3 Виховний захід «Найцінніший дар – життя»
7.4. Виховна година ( тренінгові заняття) «Права свої знай та про правила й обовязки свої не забувай»
7.5. Виховна година ( за методом проектів) «Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити»
7.6. Свято «Прощання з початковою школою»
      8. Презентація досвіду роботи класного керівника


 Організаційному комітету
міського конкурсу
 „Класний керівник року”
вчителя початкових класів
Токмацькоїї ЗОШ І-ІІ ст. №4
Пшеничної С.Ф. 

Заява
Прошу Вашого  дозволу  взяти участь у міському конкурсі  „Класний керівник року”.
До організаційного комітету додаю матеріал:
1.    Заява.
2.    Анкета.
3.    Анотація звіту про досвід роботи з вихованцями.
4.    Опис досвіду в системі виховної роботи з класом.
5.    Розробки практичних справ з учнями.        


15. 02. 2014р.                                                                  Пшенична С. Ф.


Анкета
учасника міського конкурсу
«Класний керівник року»
Прізвище, ім’я, по батькові: Пшенична Світлана Федорівна
Дата і місце народження: 13 липня 1961року с.Новоолексіївка, Донецька область,  Волновахський район
Місце проживання: м. Токмак вул. Довженка, 5, Запорізької області, телефон 22239
Які навчальні заклади Ви закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом: Макіївське педагогічне училище в 1980 році, учитель початкових класів, старший піонерський вожатий
Місце роботи: Токмацька загальноосвітня школа I - IIст. № 4 ім. В. Н. Нерез, телефон 22281
Стаж роботи:   33 роки
Кваліфікаційна категорія:  спеціаліст
Клас , у якому Ви є класним керівником:  1 клас
Мова викладання:  українська
Проблема ( тема ) , над якою працюєте: Формування культури поведінки молодших школярів 
Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються: інтерактивне навчання, проектні технології, технологія колективних творчих справ
Ваше педагогічне кредо: Не сковувати дитину , а розвивати , не стримувати, а підтримувати, дати всі можливості для творчого розвитку.


Анотація
досвіду роботи вчителя
Пшеничної Світлани Федорівни , класного керівника 4  класу.


    Робота класного керівника Пшеничної Світлани Федорівни на тему:
«Формування культури поведінки молодших школярів» направлена на пошук нових методів та форм роботи по організації учнівського колективу в сучасних умовах. Враховуючи суттєві зміни в суспільстві та зміну життєвих орієнтирів молодого покоління вчителька пропонує свої підходи до вирішення проблеми організації учнівського колективу.
 Дана робота допоможе класному керівнику, який починає формувати учнівський колектив.





Заступник директора школи
з навчально – виховної роботи:                                             Н. Г. Пахолок
                                                     

Відгук
           Пшенична Світлана Федорівна працює в Токмацькій  ЗОШ I-II ступенів №4 з 1980 року на посаді вчителя початкових класів.
      За період роботи проявила себе старанним, вимогливим і добросовісним педагогом, вмілим організатором дитячого колективу. Має добру науково-теоретичну підготовленість, досконало володіє методикою викладання навчальних дисциплін в початковій ланці. Виховні заходи проводить на високому методичному рівні, використовує сучасні форми і методи виховання, що активізують розумову діяльність учнів, сприяють підвищенню в них інтересу до життя; приділяє увагу створенню найсприятливіших умов для навчання,  виховання і розвитку учнів, враховуючи їхні індивідуальні нахили, здібності, інтереси.
    Вчитель  добирає об’єкт роботи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхнього досвіду. Світлана Федорівна вдало організовує учнів у трудовий колектив.
     Як класний керівник, Світлана Федорівна багато уваги приділяє виховній роботі в класі. Систематично проводить основні виховні заходи, велику увагу звертає на виховну роботу з учнями в позаурочний час. Багато бесід проводить на формування культури поведінки , охорони життя та збереження здоров'я дітей; в тісному контакті працює з батьками учнів, проводить систематично лекції для батьків, різноманітні бесіди.
    Вчителька постійно займається самоосвітою: опрацьовує фахові журнали, цікавиться новинками педагогічної преси, впроваджує в роботу передові педагогічні досвіди відомих вчителів.
    Світлана Федорівна - вчитель за покликанням. Користується авторитетом серед учнів, вчителів, батьків.

Директор школи:                                                         Безбабна О.Б.







Пшенична Світлана Федорівна
Пшенична Світлана Федорівна  працює  в Токмацькій загальноосвітній школу I- II ступенів №4 імені в.Н. Нерез вчителем початкових класів і є класним керівником. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст », стаж роботи – 33 роки.
Проблема, над якою працює педагог: «Формування культури поведінки молодших школярів».
Робота педагога, як класного керівника, спрямована на виховання гуманності та толерантності, формуванню правил поведінки в школі, на вулиці, вдома та у громадських місцях, удосконаленню відповідального ставлення до своїх обовязків, використовуючи інтерактивні технології:
 тренінги, рольові ігри, творчі проекти. Світлана Федорівна активно співпрацює з батьками учнів, адміністрацією школи.
Педагог постійно ділиться своїми творчими здобутками з колегами шляхом проведення позакласних виховних заходів, участі у засіданнях методичного об’єднання класних керівників, педагогічної ради.


Керівник шкільного МО                                                  І.С.  Шепітько


Відгук про роботу класного керівника
Пшеничної Світлани Федорівни.
Коли наші діти вперше прийшли до школи, було тривожно і їм, і нам батькам. Як вони адаптуються до шкільного життя?  Але усі тривоги та переживання  зосталися позаду, коли до класу увійшла Світлана Федорівна і по доброму з милою усмішкою на обличчі сказала : « Добрий день діти, я ваша вчителька! І я в вас вірю. У нас все буде добре. Ми з вами будемо жити дружно , єдиним колективом та долати усі труднощі , котрі будуть зустрічатися на нашому шляху дорослішання».
З цього дня ми стали єдиною сім’єю. Все, що відбувалося в класі, стало цікавить нас – батьків. Шляхом батьківських зборів, тренінгів, індивідуальних та тематичних консультацій Світлана Федорівна дає нам психолого-педагогічну допомогу. Робить це з щирою  повагою як до дітей, так і до нас – батьків. Спілкується з кожним тактично та об’єктивно,  допомагає нам в вихованні наших дітей, піднімає авторитетність сім’ї в очах дітей, заохочує не забувати сімейні традиції, звичаї, свята. В класі проходить  багато виховних заходів. Ні одне з них не минуло без нашої участі. Світлана Федорівна не тільки в дітях, але і в нас, у кожному знайшла такі якості, о котрих ми самі й не знали. Заохочуючи нас до співпраці, Світлана Федорівна постійно згадує нам, що доля кожної дитини, кожної сім’ї повинна бути для нас не байдужою. Вчить і нас і наших дітей бути добрими, толерантними, з повагою відноситися один до одного.
Ми відчули, який у нас чудовий класний керівник! Яка творча, турботлива, душевна людина завжди поряд з нашими дітьми! І ми спокійні , бо знаємо – у наших дітей є людина. котра завжди прийде на допомогу, захистить їх, якщо їм буде це потрібно. І ми вважаємо, що нам і нашим дітям дуже поталанило,що наш класний керівник – Пшенична  Світлана Федорівна!

Батьківський комітет:     Брегеда Ксенія Вікторівна
                                               Животенюк Ольга Євгенівна
                                               Войтов Олексій Яковлевич
                                               Кавун Олена Володимирівна
                                               
                                        
          



Непорушною педагогічною істиною вчителя,
має бути прагнення захистити дитяче серце від
огрубіння, озлоблення, жорстокості і байдужості,
від безсердечно-тупого ставлення до всього
доброго й світлого у житті, перш за все до
 сердечного, теплого слова.
Відомо, що злість у дитячому серці породжується
тільки грубістю, байдужістю дорослих.

        Школяр—нова соціальна роль дитини. Під впливом систематичного навчання формуються зародки світогляду, починається усвідомлення, пізнання великого, широкого кола людських стосунків, у які включається школяр у процесі свого навчання і перебування у школі.
     Виховна робота вчителя сприяє цьому процесу дорослішання, допомагає дитині пізнати себе і зробити правильний вибір в цих складних, різноманітних відносинах. Відбувається це шляхом включення кожного учня в активну спільну діяльність. Таким чином забезпечується виховний і розвиваючий вплив на особистість, що формується. У процесі цієї діяльності розширюється кругообіг дітей, задовольняються їх творчі, пізнавальні й естетичні потреби, удосконалюються почуття, воля, прокидається емоційна чуйність. У наш час, коли йде становлення молодої Української держави, у різних сферах життя відбуваються значні зміни: пошуки нових, прогресивних шляхів удосконалення форм і методів виховної роботи серед підростаючого покоління.
    «Умій відчувати поряд із собою людину, вмій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ-радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Вмій підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе. Вмій виховати себе так, щоб ти не «сипав сіль» на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба затамувати подих; щоб не ломитися у двері, коли треба тихенько, на пальчиках, знайти в них, щоб не сміялися тоді, коли всім сумно».
  Ці слова належать видатному педагогові В.О.Сухомлинському. Стати такою
людиною він бажав кожному. І, звичайно, я хочу, щоб такими людьми—ввічливими, вихованими, культурними стали мої вихованці. Культурна людина бажана в будь-якому колективі. Вона успішна в бізнесі, на будь-якій посаді. Саме виявлення людиною рис культурної поведінки характеризують її ставлення до іншої особистості, допомагають їй швидко адаптуватися в новому середовищі, формувати дружні стосунки з людьми.
   Складність розвитку цих якостей у молодших школярів зумовлена різноманітними факторами. А саме: реформованістю емоційно-вольової сфери дітей цього віку, недостатністю досвіду соціальної поведінки, впливом негативних зразків поведінки і наслідування їх, статусом у шкільному колективі. Тому процес формування культурної поведінки молодих школярів—складний і довготривалий.
    Робота з виховання навичок і звичок культурної поведінки дитини починається у сімї, але набуває цілеспрямованого, систематичного характеру тільки з її приходом до школи. Саме у початковій школі закладається не тільки основа акуратності, охайності, а й ввічливості, точності, прищеплюються гарні манери, правила поводження серед людей на вулиці та  у громадських місцях, культура спілкування, вміння жити в колективі.
   Сформованість основних рис культури поведінки особистості тісно пов’язана з внутрішньою культурою людини. Саме форми зовнішньої поведінки відображають її моральні цінності, естетичні потреби, ставлення до існуючих норм суспільства.
   Моральною основою ставлення однієї людини до іншої є доброзичливість і повага її честі та гідності.
   Основними педагогічними методами формування знань у школярів про культуру поведінки є роз’яснення, позитивні приклади і зразки з художньої літератури та життя, ознайомлення з правилами поведінки учнів у школі. Репродуктивний етап формування важливих моральних якостей молодших школярів, які свідчать про рівень культури особистості,  реалізовую під час проведення етичних бесід на теми: «Добро в нашому житті», «З чого складається ввічливість?», «Ввічливих і лагідних шанують скрізь», «Яку людину можна назвати сердечною?», «Чому необхідно дотримуватися норм і правил культурної поведінки?»
    Акцентуючи увагу учнів на позитивних якостях культури поведінки,
не лишаю поза увагою і протилежні за моральним спрямуванням прояви та дії людей. А саме—брутальність, хамство, злість, зухвалість. Прикладів виявлення учнями як позитивних, так і негативних якостей у різноманітних ситуаціях шкільного життя можна навести чимало. Моє завдання  полягає в тому, щоб привернути увагу дітей до подібних ситуацій, спонукати їх до аналізу, визначати їх аморальний характер. Саме ця робота сприяє усвідомленню дитиною своєї поведінки і дій, що є необхідною умовою формування суспільно корисних навичок і звичок, моральних норм поведінки.
  Доцільною була проведена разом з учнями бесіда  «Чому треба остерігатися хамів?» Увага школярів була зосереджена на таких питаннях:
  1. Кого називають хамами?
  2. Чи були ви свідками проявів хамства?
  3. Чи шкодять хами своєю поведінкою іншим людям?
  4. Як захистити себе від хамства?
  5. Дайте свої поради: «Як подолати хамство?»
  Однак у багатьох школярів дуже часто спостерігається помітне відставання розвитку навичок і звичок культурної поведінки від знання відповідних правил. Щоб подолати цей дисбаланс,  систематично привчаю школярів до виконання правил культурної поведінки. Найбільш розповсюдженою формою розвитку у молодших школярів навичок культури поведінки є вправи. Вони передбачають не тільки просте повторення, закріплення правильних дій, а й підкріплювання їх позитивними емоціями, приємними переживаннями.
   В своїй практиці  часто використовує вправу «А як би ти вчинив?»  У цій вправі учням необхідно запропонувати свій варіант вирішення конкретних життєвих ситуацій, обґрунтувавши його.
Наприклад:
n  Сашко впав у калюжу, а Івась стоїть і сміється…
n  Вчителька розмовляє з Оленкою, а Мишко в цей час звертається зі своїми проблемами.                                                        
   Культуру поведінки особистості також характеризує її вміння переносити
знання та дії, використані в одній ситуації, на іншу, знаходити правильний спосіб поведінки в новій обстановці на основі вже відомих правил. Це завдання достатньо складне для молодших школярів. Тому, щоб успішно розв’язати його, намагаюся вчити дітей виконувати правила поведінки в ситуаціях, з якими найчастіше вони зустрічаються: у школі, на вулиці, у громадських місцях, у сім’ї. При цьому конкретні правила обов’язково повторюватимуться. Це необхідно для того, щоб дитина навчилася виконувати одне й те саме правило в різних умовах. Формуючий вплив на дитину мають: схвалення дорослого, заохочення колективу, підтримка друзів, досягнення певного авторитету.
        Учні мого класу  жваві,  енергійні, завзяті, прагнуть дізнаватися багато нового і незвичайного і дуже полюбляють таку форму виховного заходу як екскурсія. Крім пізнавального, художньо-естетичного, суспільно-гуманістичного аспектів, вона відіграє ще функції просто колективного відпочинку, неформального спілкування, розвитку самоорганізації та колективізму.  Ну скажіть, який урок замінить похід у краєзнавчий музей, особливо після попередньо проведеного ознайомлення з метою на позакласній годині. Багато екскурсій проходить по історичних місцях  рідного краю і міста Запоріжжя , відвідуються пам’ятки історії та культури. Одне те, що учні під час екскурсії змінюють вид своєї повсякденної діяльності на інший, позитивно впливає на подальше їх навчання, згуртовує клас.
Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю морально-етичному, національному та художньо-естетичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури учнівського колективу – високий і достатній.
Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізовую завдяки навчальній та позакласній діяльності. Виховною метою позакласних заходів, годин спілкування та інформаційних годин було виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу. Робота з національного виховання була багатоплановою і різнобічною.
Учні класу активно брали участь в:
·         конкурсах малюнків;
·         конкурсі інсценованої пісні до Дня Перемоги ;
·         конкурсах кращого читця;
·         акціях милосердя.
У своїй роботі з дітьми  поєдную традиційні форми та методи роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, операції, виставки-конкурси, виставки творчих робіт, відверті розмови,   інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (тренінги, проекти, фестивалі, , анкети думок, колажі, пошукові ігри, акції, художні галереї та ін.), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності: методи педагогічного впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорганізації життєдіяльності школярів.
Згуртуванню учнів класу в єдиний дружній колектив сприяє робота з організації учнівського самоврядування. Через діюче самоврядування учні мають можливість розвивати свої організаторські здібності, почуття відповідальності, ініціативи. Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.
Крім того учні є активними учасниками традиційних загальношкільних свят. Учні із задоволенням  вивчають місця бойової слави, беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, моральної активності особистості, вихованню таких загальнолюдських цінностей як чуйність, чесність, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість, доброзичливість, готовність допомогти іншим, обов'язковість, добросовісність, ввічливість, делікатність, тактовність.
Як і кожен класний керівник знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави.

Робота з батьками
Важливе і відповідальне моє завдання   - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Значний інтерес у батьків викликають нетрадиційні форми роботи, зокрема, домашні завдання батькам, родинні виховні заходи, спільна робота батьків і дітей над проектами. Такі форми роботи  активізують батьків, з пасивних спостерігачів перетворюють їх в учасників навчально-виховного процесу, виявляють інтереси й вподобання кожної сім’ї, дозволяють організувати спільне дозвілля батьків і дітей, забезпечувати спадкоємність поколінь, відроджувати звичаї і традиції нашого народу.
 Психологічна грамотність, компетентність, комунікабельність, креативність, творчий потенціал – основні чинники, які допомагають мені організувати спільну роботу батьків і дітей над проектами.
 Робота над спільними проектами батьків і дітей  доволі важка, але цікава і дає позитивні результати. 
Під час організації  проектування з батьками я допомагаю батькам у пошуках джерел, необхідних у роботі над проектом; сама є джерелом інформації; координую весь процес роботи над проектом; підтримую і заохочую батьків до участі у діяльності, спонукаю до бажання ділитися досвідом, підтримувати безперервний рух батьків і учнів у роботі над проектом, не виконую роботу замість  них, а спонукаю до самостійності, орієнтуватися на особистісний і професійний розвиток батьків і дитини. Особливу роль  надаю і частковому застосуванню технології «Створення ситуації успіху», що дуже важливо для учасників проектів. Головне – зацікавлюю батьків, доводжу, що все робиться заради спільного інтересу – дітей: успішного навчання і виховання,  їхнього світлого майбутнього.
        Значну роль у вихованні школярів я відводжу спільним діям навчального закладу і сім’ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками у сучасній школі. У двері нашої домівки і нашої школи настирливо стукають новітні виховні технології і цілі.
       Головними завданнями роботи з батьками є:
  • пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків;
  • організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома;
  • гуманізація змісту та форм роботи з сім’єю і взаємовідносин, «педагоги – батьки».
  • формування в батьків умінь прищеплення соціалізації дитини в умовах суспільства, що змінюється.
  Батьківський комі­тет працює разом із класним керівником, бере участь в організації групових та позашкільних заходів. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. Під час проведення батьківських зборів   знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури для батьків з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками.
          У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, проводжу опитування батьків (усні і письмові) „ Чи хороші ви психологи?”, „Як у вас із почуттям гумору?”, „А як у вас із нервами?” ,  „ Моя думка про клас” (для батьків), „  Чи знаєте ви своїх дітей? ”, зустрічі за «круглим столом», тренінги, бесіди  на такі теми : „ Особливості молодшого підліткового віку”,      „ Батьки і діти: конфлікт чи взаєморозуміння ”, „ Як правильно організувати виконання ди­тиною домашнього завдання ”, „ Психологічний вплив телебачення на дітей ”. Щоб активніше залучити батьків до процесу виховання, практикую поряд із традиційними формами роботи інноваційні. Як приклад, на підсумкових батьківських зборах проводжу мультимедійні презентації роботи класу (з використанням фото-, відеоматеріалів).
        Під час проведення батьківського лекторію знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури   з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'я­зувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спіл­кування дітей з батьками.
      Робота класного керівника  пов’язана з непередбачуваними труднощами, невдачами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами… Все це так. Але коли бачиш, як на твоїх очах  формується особистість, як збагачується її духовний світ, як вона починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблем шукає підтримки в тебе і вдячна за це, коли бачиш,що твої вихованці за своїми негараздами  можуть помічати проблеми інших, бути небайдужими до людей,  всього, що оточує їх, і готовими  в будь-яку хвилину кинутись на допомогу тому, хто її потребує,  забуваєш про прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення: мій клас – це колектив.   Сподіваюся, що діяльність моїх учнів у шкільні роки підготує їх до дорослого життя і кожен  з них через роки  успішно  адаптується в соціумі та зуміє реалізувати себе як особистість.
  Отак, з дня на день, з року в рік, пізнаючи премудрості життя, я мрію  памятати золоті зернята добра, честі, справедливості в душах своїх вихованців, щоб в недалекому майбутньому пожати велику і багату на врожай ниву.        
Максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів і створення умов для нормального духовного, розумового і фізичного удосконалення – ось завдання, яке я ставлю перед собою кожен день,йдучи до школи.
Рівень актуальності висвітленого досвіду підтверджується культурою поведінки моїх вихованців, умінням знайти своє вагоме місце в учнівському колективі. Ці вироблені уміння, навички та моральні принципи, на мою думку, стануть хорошим дороговказом у підготовці до самостійного життя моїх вихованців.


























Комментариев нет:

Отправить комментарий